Демократія і тоталітаризм

«Культура, демократія і тоталітаризм», скачати безкоштовно

29.12.2015

Скачати: Культура, демократія і тоталітаризм. Сергій Залигін
Читати книгу онлайн

…Сергій Залигін

Культура, демократія і тоталітаризм

примітки

«Демократія і культура» — під таким приблизно назвою останнім часом у пресі з’являється безліч виступів. І це зрозуміло: до того штовхає авторів все те, що називається нині (до місця, а частіше — не до місця) сучасною російською демократією.

Треба, однак, зауважити: ну а де, справді, чим, в яких поняттях шукати відповіді на наші запитання, якщо не в поняттях культури? І що насамперед слід з приводу подібних культурологічних статей сказати?

По-перше, зазначимо, що автори займаються в своїх пошуках не стільки культурою як такою, скільки нескінченним цитуванням — хто, де і коли з авторитетних думок про культуру сказав.

По-друге, чи не всі ці виступи пронизані однією думкою: даєш демократію, а вже вона-то, безумовно, видасть на-гора культуру!

Ця тенденція, будучи виражена і з великою ерудицією, і дуже культурно, все одно залишається некультурною. Більш того — неприйнятною по відношенню до культури. Я зовсім не маю на увазі дорікати когось персонально, мова йде про ситуації, що нині ситуації, в якій треба подати й свій голос.

На мій погляд, це, загалом, дивне уявлення, ніби демократія мало не обов’язково передує культурі, дуже дивна передбачається послідовність: спочатку демократія, потім — культура. Методологія явно кульгає хоча б тому, що культура історично з’явилася набагато раніше демократії, коли цього поняття — в нинішньому його розумінні — і зовсім не було. Лише через довгий час культура справила на світло демократію, але ніяк не навпаки.

Якщо мати на увазі державні формації, саме культура (включаючи і науку і техніку) обумовлює зміну рабовласництва феодалізмом, феодалізму капіталізмом і невдалу спробу соціалізму змінити капіталізм. Цю невдачу слід пояснити ще й тим, що соціалізм, володіючи політичною ідеєю, не володів своєю власною культурою, вважаючи, що вона сама собою з’явиться в результаті революції. Але як показала подальша практика, соціалізм далі соцреалізму не пішов. І це при тому, що ніхто і ніколи не ображав своїх попередників і всю попередню культуру настільки ж грубо і бескультурно, як це робив соціалізм.

На цей випадок соціалізм обзавівся власними теоріями соцбудівництва і комуністичного майбутнього, у той час як всі попередні соціальні і державні формації приходили і йшли як би самі по собі, у результаті зміни культур, а зовсім не в силу чиїхось задумів і фантазій. Фантазій, які до того ж ні багато ні мало оголошували себе початком історії людства, вважаючи, що починають вони мало не з нуля. Адже в історії нуля немає. У всякому разі, він нам невідомий і не буде відомий ніколи. Практика соціалізму була протиприродною: ледь людина ставав керівником своєї партії, як тут же він оголошувався і «видатним» теоретиком, і «основоположником». Не кажучи вже про Леніна, і Сталін ставав таким, і Хрущов, і Брежнєв. Так адже і Горбачов не уникнув, куди там. І Єльцин хилить туди ж. А нова російська демократія теж вважає себе невичерпним джерелом культури.

Велика біда! Теорії, терміново розроблені апаратними помічниками на першу вимогу першої особи, — хіба це н…

Короткий опис статті: демократія і тоталітаризм «Культура, демократія і тоталітаризм», Сергій Залигін — скачати книгу безкоштовно в форматах fb2, epub, rtf, txt, html.

Джерело: «Культура, демократія і тоталітаризм» — завантажити безкоштовно

Також ви можете прочитати