Філософія Карла Маркса . Українські реферати

01.10.2015

Реферат Філософія Карла Маркса

1.Веденіе

2.Філософіяна службі історії.

3.Філософскійаналіз політичної економії.

4.Отчужденнийпраця.

5.Універсальнийчоловік.

6.Крітіка»Казарменого комунізму».

Філософія, створена Карлом Марксом (1818-1883) приучастю Ф. Енгельса, є спадкоємицею багатьох вищих досягнення європейськоїдумки, починаючи з мудреців Стародавньої Греції та закінчуючи мислителями кінця XVIII -початку XIX століття. Самі Маркс і Енгельс неодноразово наголошували на томусерйозний вплив, яке Л. Фейєрбах і особливо Гегель надали наформування їх філософських поглядів. Однак створена Марксом філософіяістотно відрізняється від традиційних доктрин, систем і навчань.

загрузка.

Цим відмінністює найтісніша змістовне єдність філософських ідей зполітико-економічної і науково-соціальне сторонами марксистського світогляду.Цілісність багатостороння взаімообоснованность В«складових частинВ»,універсальність марксизму багато в чому пояснюють шроту поширення і впливуцього вчення у швидко мінливому світі XIX-XX століть.

Вчення Маркса вийшло на суспільну арену в 40 роках,стало значним ідейно-політичним рухом у Європі у 70-90 роках ХІХ століття. У Росії марксизм з’явився і зміцнився в кінці XIX століття. До середини XX століття він розвивається в різних регіонах Азії,отримує поширення в Африці, Латинській Америці. Долі марксизму врізних країнах складалися не одінаково6 в одних він був дещо відтісненийіншими типами світогляду, в інших же навпаки, зумів стати головним,провідною та ідеологічною силою. Але у всіх випадках він надавав і надаєвеличезний вплив на різні сторони життя суспільства. Особливо зримо вонопроявляється у політичній сфері: партії та організації, які розглядаютьмарксизм як свою теоретичну базу, діють у більшості країн світу.Безсумнівно також значний вплив на науку, культуру, на буденна свідомістьі практичне життя людей.

Історичне значення марксизму було і залишаєтьсяпов’язаних з діяльністю величезних мас людей-пролетарів, інтереси якихзахищає і виражає ця громадська теорія.

Разом зі всесвітньої індустріалізацією, слідуючи запоявою і розвитком пролетаріату в різних країнах, поширювався імарксизм. В ході історії з’являються нові види виробництва, змінюєтьсясоціальна структура суспільства, змінюється і сам пролетаріат, його склад, його вагав общественных справах. У наш годину наймані працівники становлять більшістьлюдства. Отже соціальна база марксизму гігантськи зросла;разом з ходом історії розвивається марксизм в цілому, і філософія як йогоскладова частина.

Вища мета марксизму — розробка та теоретичнеобгрунтування звільнення поневоленого людства. Марксизм доводитьнеминучість знищення всякого рабства, приниження, відчуження та несвободилюдей. Цей вищий сенс історичного процесу реалізується в філософіїза допомогою вивчення, аналізу, дослідження, зі одного боку, загальногопрактичного досвіду людства і, з іншого боку — загального духовногодосвіду людства. Або, як неодноразово висловлює цю думку Маркс,філософське розгляд починається на рівні всесвітньо-історичного підходу до інтерпретаціїдійсності. Цей підхід — за потребою вельми узагальнений, абстрактнийі аж ніяк не завжди співвідносимо з завданнями сьогочасної практики.

Серцевину, суть філософії марксизму утворюютьдослідження фундаментальних класичних проблем, що концентруються навколовідносин людини до світу і світу до людини, відносин людей між собою іприроди (або сутності) людини взагалі. Це світоглядне В«ядроВ» будьфілософії. На вирішенні цих проблем в марксистській філософії базується рядконцепцій більш конкретного характеру (про закони історії, про значенняматеріального виробництва в житті суспільства, про класову боротьбу і соціальноїреволюції), які вже більш тісно пов’пов’язані з економічною та історичноюнауками, виробленням програм практичних дій у політиці, громадськомужитті, культурі.

У перспективи подальшого розвитку людствафілософські вирішення кардинальних світоглядних проблем, запропонованімарксизмом і очищені від різних догматичних і вульгарних нашарувань ітлумачень, стануть незрівнянно більш значущими і дієвими, ніж упопередній період історії. Пов’язано це з тим, що завдання, які Марксназивав У«всесвітньо-історичнимиВ», а в наш час називають загальнолюдськими,планетарними, глобальними, тільки-тільки виходять на передній план історичногопроцесу (та й то, на жаль, більше у вигляді загрози та небезпекисамознищення-у формі«злаВ»). Між тім марксистська філософія була ізалишається орієнтовано переважно на вирішення саме загальнолюдських,всесвітньо-історичних завдань.

Чим далі людство буде виходити зі станупанування архаїчних і сучасних видів власності власності і відчуженогопраці, чим міцніше будуть симптоми і гарантії наближення до кінця його«передісторіїВ»,як назвавши Маркс суспільство, де зберігається необхідність матеріальноговиробництва у його сучасної для XIX-XX століть формі, тим очевидніше буде ставати для людей історичнаперспективність, значимість філософії марксизму.

Філософія на службі історії.

Вже на самому початку творчоїдіяльності (незабаром після отримання доктора філософії) Маркс усвідомлює як своєпокликання захист інтересів В«бідної, політичної та соціально знедоленоїмаси. Цій меті і повинна служити філософія. Будучи послідовником Гегеля,Маркс поділяв тоді багато встановлення німецької класичної філософії, і вЗокрема уявлення про роль філософії у суспільстві. Філософія-«духовнаквінтесенція свого часу В»- покликана вносити в суспільство мудрість і розум ітим самим сприяти суспільно-історичного прогресу. Альо традиційніформи філософської діяльності-університетська викладання і твір вченихтрактатів — Маркса не задовольняли. Він вирішив звернути до філософськоїпубліцистиці. Недовга робота в газеті-статті про свободу друку і цензуру, простановому представництві, про утиски сільського незаможного населення, протяжці становище селян, про бюрократизм чиновників-викликалапереслідування уряду. Марксу довелося піти з посади редактора івідмовитися від надій працювати в підцензурної пресі в Німеччині.

Свій перший досвід у вирішенні практичних проблем Марксвизнав невдалим. Йому стало ясно, по-перше, що держава (за Гегелем,держава-В«втілення розумуВ») керується інтересами В«привілейованихстанів В»і аж ніяк не налаштоване прислухатися до голосу філософськогокритичного аналізу. По-друге, Маркс прийшов до висновку, щонезадовільним виявився і сам рівень дослідження проблем. Гегелівськадіалектика залишала осторонь глибинні причини і корені цих проблем, а Марксвже бачив, що коріння ці — у матеріальних економічних відносинах людей. Одинтільки філософський аналіз до цього рівн.

Короткий опис статті: книги карла маркса Філософія Карла Маркса Філософія,Карла,Маркса

Джерело: Філософія Карла Маркса » Українські реферати

Також ви можете прочитати