Книги карла маркса

Історія вулиць і площ Харкова

30.09.2015

2.6 ВУЛИЦЯ КАРЛА МАРКСА

До революції вулиця носила назву Благовіщенської. Це одна з найстарших магістралей міста.

У відповідності з планом міста 1742 року Благовіщенська вулиця доходила до Дмитрівської, а в кінці XVIII століття простягнулася далі на захід. У другому десятилітті XIX століття на вулиці вже перебувало чотири кам’яні будівлі, в тому числі кам’яний будинок з колонадою на розі вулиці Дмитрівській. Ця будівля збереглася до наших днів. До революції будинок належав підприємцям Филоновым, зібрав багату колекцію картин. В ній були полотна Т. Г. Шевченка К. П, Брюллова, А. М. Васнецова, І, К. Айвазовського та інших відомих майстрів, Тут зберігалася картина художника Н. Н. Ге «Пушкін в селі Михайлівському» довгий час вважалася загубленою. Зараз колекція експонується в Харківському художньому музеї.

За будинком Філонова знаходилася велика садиба з кам’яним будинком і англійським садом, яку в 1812 році купили для інституту благородних дівиць. Одним із засновників інституту був відомий український письменник Р. Ф. Квітка-Основ’яненко, який працював тут у перші роки існування інституту. В 1839 році. інститут благородних дівиць перейшов у нове приміщення на Сумській вулиці, а стару будівлю віддали під казарми гарнізону внутрішньої служби. Після переходу інституту на Сумську Благовіщенську вулицю стали називати Староинститутской.

У зв’язку з тим, що на Благовіщенській жили переважно дворяни, її упорядкували раніше за інших В документах середини XIX століття говориться, що вулиця вимощена і освітлена. У той час Благовіщенську висвітлювало 35 масляних ліхтарів, тоді як на прилеглих вулицях їх було шість. У нічний час місто тонув у непроглядній пітьмі. У 1869 році на колишній садибі інституту благородних дівиць відкрили Олександрівську міську лікарню (нині 1-я ордена «Знак Пошани» міська клінічна лікарня ).

З початком залізничного сполучення в 70-х роках минулого століття вулиця була повністю забудована і поєднала Привокзальну площу з центром міста. Вечорами на ній панувало пожвавлення.

У 1911 році на розі Благовіщенській та Дмитрівської було побудовано будівлю цирку за проектом архітектора Б. Корнієнко. Театральний підприємець Р. М. Муссурі і в 1913 році переобладнав приміщення цирку в театр, названий його ім’ям. Навпроти театру «Муссурі» (нині театр музичної комедії) перебував естрадний театр «Буф» (нині тут музична школа).

У квітні 1917 року в приміщенні колишнього театру «Буф» відкрили робочий клуб «Знання».

Свідком багатьох історичних подій був колишній театр «Муссурі». Протягом 15 років (з 1919 по.1934 рік) тут проходили партійні з’їзди, конференції, засідання всеукраїнських з’їздів Рад.

В театрі часто виступали великі майстри мистецтв. 20 і 21 серпня 1927 року тут відбулися симфонічні концерти під керівництвом народного артиста республіки А. К. Глазунова. Програма концертів була складена з творів композитора.

З 1929 року в колишньому театрі «Муссурі» почав свої уявлення перший в республіці український театр музичної комедії.

Вулицю Карла Маркса значно упорядкували. На всьому протязі її заасфальтували, озеленили. З’явилися нові будівлі, в тому числі готель «Південна», школа № 13 та інші.

У 1926 році Союзпищевкус прийняв рішення про спорудження на території колишнього саду «Тіволі» центрального клубу з великим зоровим, спортивним і лекційними залами, кімнатою для ігор. 2 травня 1930 року клуб, споруджений за проектом архітектора А. В. Липецького, був відкритий. Урочисті збори робітників прийняв рішення назвати його Будинком культури харчовиків імені Першої п’ятирічки.

В колишньому клубі «Знання» був відкритий клуб юних піонерів міста, а з 1935 року —Будинок інженерно-технічних працівників.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни на місці зруйнованого окупантами Будинку інженерно-технічних працівників побудована музична школа-десятирічка. У 1972 році поруч з Будинком культури харчовиків (реконструкція якого здійснена в 1974 році) піднялося нове приміщення, в якому розмістилися Ленінський районний комітет Компартії України, виконком Рад депутатів трудящих і РК ЛКСМУ.

На вулиці розмістилися також районна бібліотека імені Карла Маркса, великий книжковий магазин, Харківський науково-дослідний інститут дерматології та венерології та інші установи та організації. Виросли нові житлові будинки. По вулиці проходить кілька маршрутів тролейбусів і автобусів.

Короткий опис статті: книги карла маркса

Джерело: Історія вулиць і площ Харкова

Також ви можете прочитати