Книги карла маркса

Карл Маркс, Історія філософії, Освітній сайт з вітчизняної історії

01.10.2015

Карл Маркс

Карл Маркс вважав, що у Гегеля «. діалектика стоїть на го-лові. Треба поставити її на ноги. ». Ідеї треба пересадити в го-лову і вважати, що людина набуває їх в процесі своєї-суспільної практичної життя, це просто-напросто думки, по-засобом яких ми перетворимо світ. Вирішальне людського-дещо справа полягає в перетворенні світу, детальніше, у розвитку продуктивних сил, відносин власності, нарешті, в ре-волюциях, після буржуазної рано чи пізно настає черга соціалістичної революції. Для Маркса центральна про-проблема — це проблема суспільства, суспільного. Тим самим Маркс висуває цілий блок нових проблем.

Вище зазначалося, що центр філософії Нового часу — суб’єкт розумний. Гегель в центр філософії ставить розум (мі-рової). Маркс зрушує філософію у бік суспільства. Тепер суб’єкт розуміється як атом, в якому зосереджений ансамбль наявних суспільних відносин. Первинне суспільство, а не суб’єкт, він вторинний. Кант, Гегель, Маркс єдині в висеіть-їм кою оцінкою розумного початку. Всі троє — раціоналісти. Філо-софія Нового часу переважно раціоналістична.

Громадський працю — сонце людини. Отже, що таке об-суспільство? В чому полягає його таємниця? Як сталося, що на протя-стан багатьох тисяч років людина не міг пізнати її? На всі ці питання Маркс пропонує цілком певні відповіді.

Поділ праці призводить до того, що люди працюють один для одного, обмінюються результатами своєї праці. Зовні праця окремої людини здається чимось суто індивідуальним, але по своїй суті він є представником суспільної праці, ве-личина якого визначається товарно-грошовим механізмом. Реальність суспільної праці не кидається в очі, вже з цієї причини його важко виявити. До того ж суспільна праця стає по-справжньому значущим лише при капіталізмі, бо тут спільна трудова діяльність людей набуває особли-буя масштабність. Все, що відбувається в людському суспільстві-ве, обертається навколо суспільної праці. Тому Маркс на-доводить громадський працю сонцем людини.

Маркс за справедливість — кожному по праці; він вважає, що капіталісти частину праці робітників присвоюють безвозмезд-але, т. е. обманюють, експлуатують їх. Отже, робочим треба об’єднуватися, інакше їм не відстояти свої права. Що ж стосується-ся соціалістичної революції, будучи результатом загово-ра, вона приречена на провал. Треба щоб для неї дозріли об’є-тивні, матеріальні умови, т. е. щоб громадський працю був всебічно розвинений, коли уособлення приватної власне-сті, а саме таким і є уособленням капіталісти, стане зайвим і основна маса людей не буде їх терпіти. Така концепція Маркса, практичного підтвердження кото-рой поки не досягнуто.

У новітніх економічних теоріях відмовляються від поняття-тія суспільної праці. Замість суспільної праці рассмат-ривается ціннісний вимір порцій індивідуального праці за ступенем їх корисності.

Практика — критерії істини. Згідно Марксу, питання про істинність пізнання — це питання практики. На практиці че-людина переконується у хибності або істинності своїх суджень. З практики він дізнається, що менше і що більш важливо. В теорії більш значуще ставиться на перше місце, логіка наукового рас-перегляду реалізується в переході від загального до окремого, від фун-даментального до менш фундаментального. Практика змушує відмовлятися від помилок і веде вперед до істини. Про-проти цих тверджень Маркса важко що-небудь заперечити.

Отже, основні досягнення філософії Маркса ми бачимо: 1) в талановитої критиці недоліків капіталізму; 2) у роз-додатко вої проблеми практики; 3) у постановці проблеми природи суспільного.

Короткий опис статті: книги карла маркса

Джерело: Карл Маркс — Історія філософії — Освітній сайт з вітчизняної історії та філософії

Також ви можете прочитати