КОРОТКО ПРО ФІЛОСОФА, СОКРАТ : біографія, бесіди, філософія Сократа

24.09.2015

Сократ (469 р. до н. е. — 399 р. до н. е..)

Сократ — античний мислитель, перший афінський філософ.

Біографія

Сократ народився в Афінах в 470 р. до н. е. Його батько, Софроникс, був каменотесом, а мати — повитухою. У свого батька Сократ навчився ремеслу скульптора. Сократ любив говорити, що успадкував від матері її мистецтво, порівнюючи його з філософським методом — майєвтикою: «Тепер моє повивальное мистецтво у всьому схоже на акушерське, відрізняючись від нього лише тим, що я приймаю пологи у мужів, а не у жінок, пологи душі, а не тіла».

Сократ Навчався в одного з найбільш знаменитих філософів античності — Анаксагора з Клазомен, який був також учителем Перікла.

440 р. до н. е. коли населення Афін страждало від епідемії чуми, Перікл запросив участь у церемонії з очищення міста велику жрицю храму Аполлона — Діотиму з Мантинеї. Для юного Сократа зустріч зі жрицею стала вирішальною. Діотима посвятила його в містерії Ероса згідно орфічною традиції, що пізніше Платон передав в епізоді про Діотиму в діалозі «Бенкет».

Сократ мало подорожував і майже ніколи не залишав Афіни. Будучи молодим, він відвідав лише Дельфи, Коринф і острів Самос разом з філософом Архелаєм. Сократ брав участь у битвах при Потідею в 432 р. до н. е. і Аміфіполі в 422 р. до н. е. Розповідають, що коли афіняни відступали, він ішов спиною вперед, обличчям до ворога.

Бесіди Сократа викликали захоплення. Своїх слухачів він вважав, в першу чергу, друзями, а вже потім учнями. Завдяки своїй надзвичайній чарівності, він мав вплив на людей різного віку, що викликало заздрість, неприязнь і навіть ворожість. У 399 р. до н.е. його звинуватили в неповазі до богів, бо він вірив у бога вищого) і в розбещенні молоді, оскільки він проповідував своє вчення. Він був судимий, але продовжував філософствувати, бо вважав це місією, яку Бог поклав на нього і не міг зректися того, що говорив або робив: «…поки є в мені дихання і здатність, не перестану філософствувати, вмовляти і переконувати всякого з вас… говорячи те саме, що звичайно кажу: «Про найкращий з чоловіків, громадянин міста Афін… не соромно тобі, що ти дбаєш про гроші, щоб їх у тебе було як можна більше, що про славу і про почесті, а про розумності, про істину і про душу свою, щоб вона була як можна краще, не дбаєш і не думаєш?»

Сократ вважає за краще померти, захищаючи свої ідеї:

«Але ось вже час іти звідси, мені — щоб померти, вам — щоб жити, а хто з нас йде на краще, це ні для кого не ясно, крім Бога».

Через тридцять днів після винесення вироку Сократ випиває чашу цикути в оточенні своїх учнів, яким він говорить про єдність життя і смерті: «Ті, хто справді відданий філософії, зайняті насправді тільки одним — умиранням і смертю».

У своїх коментарях до «Кратила» Платона, які стосуються значення імен, Прокл стверджує, що ім’я Сократа походить від «soet tou kratou», що значить «звільнений силою душі, тієї, яка не спокушається речами матеріального світу».

Діоген Лаертський наводить багато свідчень і анекдотів, запозичених у давніх авторів, що змальовують характер Сократа: рішучість, відвага, контроль пристрастей, скромність і незалежність від багатства і влади.

Сократ принципово не записував свої думки, вважаючи дійсною сферою існування істинного знання й мудрості живу бесіду з опонентами, живий діалог, полеміку. Вступати в діалог із Сократом означало тримати «іспит душі», підвести підсумок життя. За свідченням Платона «Кожен, хто був поряд із Сократом і вступав з ним у бесіду, про що б не йшла мова, пропускався по витках спіралі дискурсу і неминуче був змушений йти вперед до тих пір, поки не віддасть собі звіту в самому собі, як він жив і як живе тепер, і те, що навіть мигцем одного разу проскакувало, не могло сховатися від Сократа».

Основні ідеї:

Майевтика і іронія

Сократовські діалоги були пошуком істинного знання, і важливим кроком на цьому шляху було усвідомлення його відсутності, розуміння власного незнання. Згідно з легендою, Дельфійською піфією Сократ був названий «наймудрішим з усіх мудрих». Мабуть, це пов’язано з його висловлюванням про обмеженість людського знання: «Я знаю, що нічого не знаю». Користуючись методом іронії, Сократ надягає на себе маску простака, просить навчити чого-небудь або дати пораду. За цією грою завжди стоїть серйозна мета — змусити співрозмовника виявити себе, своє незнання, домогтися ефекту благотворного потрясіння слухача.

Про людину

Повторюючи за Дельфійським Оракулом «Пізнай самого себе», Сократ звертається до проблеми людини, до вирішення питання про сутність людини, про його природу. Можна вивчати закони природи, рух зірок, але навіщо йти так далеко, як говорить Сократ, — пізнай самого себе, заглибся в близьке, і тоді, через пізнання доступних речей, ти зможеш прийти до тих же глибоких істин. Людина для Сократа — це, перш за все, його душа. А під «душею» Сократ розуміє наш розум, здатність мислити, і совість, моральне початок. Якщо сутність людини — його душа, то особливої турботи потребує не стільки тіло, скільки душа, і вища задача вихователя — навчити людей вирощування душі. Благий і досконалою робить душу доброчесність. Доброчесність пов’язана у Сократа з пізнанням, що є необхідною умовою здійснення добрих вчинків, бо, не розуміючи суті блага, не будеш знати, як діяти в ім’я добра.

Доброчесність і розум зовсім не суперечать один одному, так як мислення вкрай необхідне для відкриття Доброго, Прекрасного і Справедливого.

Сократ розкриває поняття щастя та можливості його досягнення. Джерело щастя знаходиться не в тілі і не в чомусь зовнішньому, а в душі, не в насолоді речами зовнішнього матеріального світу, а в почутті внутрішньої сповненості. Людина щаслива тоді, коли її душа впорядкована і доброчесна.

Душа, за Сократом, пані тіла, а також інстинктів, пов’язаних із тілом. Це панування і є свобода, яку Сократ називає самовладанням. Людина повинна домагатися влади над собою, ґрунтуючись на своїх чеснотах: «Мудрість полягає в тому, щоб перемогти самого себе, тоді як невігластво веде до поразки від самого себе» .

Оригінал статті знаходиться на сайті www.newacropolis.org.ua

Повернутися до розділу:

Сократ, скульптура (купити)

Дізнатися про Сократа більше:

«Новий Акрополь» запрошує на курс лекцій «Студія цілісного людини»

Короткий опис статті: філософія марксизму коротко КОРОТКО ПРО ФІЛОСОФА — СОКРАТ : біографія, бесіди, філософія Сократа, основні ідеї Сократ, біографія сократа, бесіди, метод, майевтика, філософія сократа, Платона, ідеї, іронія, Афіни, цикута, я знаю що нічого не знаю, пізнай самого себе, чеснота, щастя, джерело щастя, душа

Джерело: КОРОТКО ПРО ФІЛОСОФА — СОКРАТ : біографія, бесіди, філософія Сократа, основні ідеї

Також ви можете прочитати