Марксизм і національне питання

Курсова робота: Марксизм і сучасна соціологічна думка

25.09.2015

Складання звітів по виробничій практиці з управління персоналом, бухгалтерського обліку, в турагенції, в будівельній фірмі. Заповнення щоденників з виробничої практики. Написання відгуків по виробничій практиці.

Тип: Курсова робота | Ціна: 650 р. | Сторінок: 21 | Формат: doc | Рік: 2012 |

Дана робота була успішно захищена, продається в такому вигляді, як є. Зміни, а також індивідуальне виконання можливі за додаткову плату. Якщо якість купленої готової роботи з веб-сайту не відповідає заявленому, ми ПОВЕРНЕМО ВАМ ГРОШІ або ОБМІНЯЄМО на іншу готову роботу. Дана гарантія діє протягом 48 годин після покупки.

Вступ

Вступ

З появою марксизму (40-е рр. в XIX ст.) кардинально змінюються взгля-ди на розвиток суспільства. Згідно марксизму, розвиток суспільства – це є природно-історичний процес зміни суспільної формації. З усіх суспільно-політичних відносин, в якості головних виділяються еко-номічного, зміна яких приводить до зміни в інших сферах. Со-гласно марксизму, суспільне буття визначає суспільну свідомість – матеріалістичне розуміння історії.

Марксизм – предметом соціології вважає наукове вивчення гро-ва, як соціальної системи і складових його структурних елементів (особистостей, соціальних спільнот, соціальних інститутів). Приблизно та-дещо визначення поширене в сучасній літературі.

В соціології мають місце й інші теорії, що пояснюють джерела та рушійні сили розвитку суспільства, які в якості критеріїв, виділяють інші фактори, наприклад: рівень цивілізації, соціокультурні фактори, використання енергетичних джерел і т. п.

Сучасна соціологія розглядає марксизм як найбільш розви-ту в історичному контексті ідеологію, яка після краху одного з його течій – радянського соціалізму, ставить питання наявності будь-якого на-следия в аспекті історичного розвитку і можливість подальшої еволюції-ції цієї ідеології взагалі.

Сам марксизм як соціальна концепція безумовно мертвий, але його позиція в контексті світу, все більше і більше наближається до марксист-ського розуміння капіталізму: він схильний до коливань, він глобальний, його переслідують кризи, він розколює суспільство на два табори. Раз більшість-ство умів вважають, що місце марксизму на цвинтар, то це, певно, зна-чит, що марксизм не просто теорія світу, минулого або сьогодення, це також і теорія його трансформації в щось інше, теорія майбутніх можли-ностей, теорія майбутнього соціалізму. Відкидаються саме ці футуристи-етичні передбачення альтернатив. По мірі того як росте наша колектив-ва здатність будувати світ за нашим власним проектам, ми втрачаємо силу уяви.

Після 1991 року, тобто після смерті радянського комунізму, жоден ра-ціональний людина не повірить в існування альтернативи, превосхо-дящей капіталізм. Отже, марксизм після комунізму – це проти-воречие у визначенні, абсурд, неможливість. Ніде ця ідеологія відсутність-відсутність альтернативи не була більш впливовою, ніж у політиці правительст-ва посткомуністичної Росії. І ніде не була вона більш руйнівник-ной. Якщо капіталізм – це кінець історії, то в Росії він може бути також і кінцем надії. В кінці капіталістичного тунелю – лише темрява або, бути може, більш точно, темрява, яка прийшла на зміну коротко блиск-нувшему світла. Саме в сьогоднішній Росії марксизм найбільше ському-прометировал себе, і саме тут він найбільше потрібен. Він необхідний для осягнення економічної катастрофи, подібних якій не траплялося в цьому сторіччі; він необхідний для розуміння реальних або уявних альтернатив розвитку, бо це допоможе розгорнути критику нерегульованого, хижацького капіталізму, спустошив її землю. Я не подумую про віз-народження радянського марксизму, продовжує тягнути жалюгідне істота-вання в безплідних вустах пострадянських лідерів; я кажу про нарождающем-ся космополітичному марксизмі, восстанавливающем критичне мышле-ня його засновників.

Маркс відштовхується від тієї елементарної істини, що кожна людина є істотою історичною, тобто тисячами ниток пов’язаний з окру-жающим суспільним буттям, у своїх словах, діях, мрії та плани, він відтворює наявні в цьому бутті відносини, цінності і т. д.

Метою даної роботи є порівняльний аналіз марксизму та тимчасової соціологічної думки.

1. Марксизм як ідеологія в контексті сучасної со-ціології

Класичне соціально-філософське визначення ідеології, восхо-дить до Карлу Марксу, який і в області теорії ідеології, також як і в багатьох інших областях – політекономії, філософії історії був думки-телем, яка вчинила справжню революцію.

Якщо людина сама цього не розуміє і не враховує, тобто не бачить, що висловлені ним ідеї обмежені тими умовами, в яких вони виник-ли, то тут ми і можемо говорити про ідеологію. Отже, людина ідеологічний думає, що правильно пояснює події, виходячи зі своїх поглядів, на ділі ж навпаки – його погляди потрібно пояснювати відбувається-входять подій, способу його соціального буття, з праксису. Його свідомість подібно перевернутої зображенні камери-обскури, воно відображає дійсно-тельно існуючі речі, але відображає невірно, упереджено. Ідеологія є хибна свідомість. Слід підкреслити, саме помилкове, а не брехливу свідо-ня, людина, що знаходиться в залежності від ідеології, не знає, що він викори-ведует ідеологію, навпаки, він переконаний, що висловлює самі що ні на є абсолютні, вічні істини. Саме тому продумана доктрина, яку людина свідомо використовує для досягнення відомої, напри-заходів, політичної мети не є ще ідеологія як така і свідоме вираження інтересів якої-небудь соціальної групи теж не є ідео-гія.

Для ілюстрації доречно навести приклад такий, який є у самого Маркса в «Німецької ідеології». В якійсь країні довгий час за панування явно або неявно борються три політичні сили, скажімо, коро-левская влада, аристократія і буржуазія, т. нею саме панування розділене. Інтелектуал-ліберал,

Список літератури

Список літератури

1. Буравой М. Марксизм після комунізму // Експерт. №26. 2001.

2. Вахітов Р. Сучасна російська ідеологія. Критичні замітки // СОЦИС. №10. 1999

3. Вахнин Н.А. Конспект лекцій по соціології.– СПб. ВГИ СПГГИ(ТУ), 2001

4. Діалектика процесу пізнання // під ред. Алексєєва М. Н. Коршунова А. М. – М. МДУ. 1995

5. Злотников Л. Сон розуму народжує чудовиськ // «Білоруський ринок», №5,1999

9. Спіркін А. Р. Основи філософії – М. Просвіта, 1998

Короткий опис статті: марксизм і національне питання Зміст Вступ Марксизм ідеологія контексті сучасної соціології Визначення шляхів розвитку марксизму соціально політичної напрямку економічної доктрини розвитку сучасного марксизму Напрямку переосмислення марксизму Сучасний марксизм марксизму сучасної Зміст Вступ Сучасний розвитку ідеологія переосмислення Визначення марксизм доктрини Марксизм напрямку марксизму Напрямки соціології марксизму політичної сучасної економічної контексті соціально шляхів розвитку

Джерело: Курсова робота: Марксизм і сучасна соціологічна думка

Також ви можете прочитати