Марксизм і сучасність

Марксистська теорія політики

24.09.2015

Марксистська теорія політики

Впливову політичну теорію в XIX столітті створив німецький мислитель і громадський діяч Карл Маркс (1818 — 1883). Його найближчим соратником був Фрідріх Енгельс (1820 -1895), послідовником Маркса був російський мислитель і революціонер Ст. ИЛенин (1870 — 1922).

Подібно Конту і Спенсеру Маркс підходив до суспільства як цілісної соціальної системи. Однак аналіз суспільства проводився їм з матеріалістичних позицій. З точки зору Маркса, в основі політичних явищ лежить не свідомість людей, а їх буття. Кінцеву причину і вирішальну рушійну силу історичних подій марксисти бачили в економічному розвитку суспільства, у зміні способу виробництва.

У марксизмі виникла й оформилася класова теорія політики. Класи похідні від економічної структури суспільства і боротьба між ними складає найістотніше в політиці.

Політичну свободу особистості Маркс і його соратники розуміли як свободу від соціального гноблення і як можливість особи брати участь у політичному житті суспільства. Політику вони вважали справою мільйонів» і виступали за надання широким народним масам можливості вільно виявляти їхні політичні погляди і політичну волю. Головну роль у політичній боротьбі, завоювання політичної свободи марксисти відводили робочого класу. Звільняючи себе від гноблення буржуазією, робочий клас звільняє тим самим і весь народ від соціального гніту, створює умови для свободи кожної особистості.

З класових позицій трактується у марксизмі і проблема соціального і політичного рівності. Рівності не може бути між експлуататорами і експлуатованими. Основною передумовою досягнення рівності, за Марксом, є завоювання трудящими політичної влади. При цьому умови вирішується питання про соціальне і політичне рівність робітничого класу, селянства і трудової інтелігенції.

З точки зору марксизму, головне питання політики є питання про владу, насамперед державної. Володіння державною владою відкриває можливість тим чи іншим політичним силам впливати на всі сторони суспільного життя і тим самим стверджувати своє політичне панування.

З класових позицій розглядається марксизмом питання про природу і сутність держави. «Держава, — писав в. І. Ленін, — виникає там, тоді й остільки, де, коли і оскільки класові суперечності не можуть бути примирені». Держава характеризується як орган панування одних класів над іншими, причому, підкреслюється, що держава завжди знаходиться в руках економічно панівних класів і служить їхнім інтересам.

Через всю марксистську політологію проходить вчення про політичних, класових інтересах, в яких відображається все те, що сприяє зміцненню становища в суспільстві того чи іншого суб’єкта (класу, партії, нації тощо). В політиці дуже важливо усвідомлення суб’єктом свого політичного інтересу, а також уміння бачити справжні інтереси інших беруть участь у політиці суб’єктів.

Марксистське вчення стало політичною ідеологією комуністичних партій і знайшло своє втілення, найчастіше в догматизованого формі, на практиці в соціалістичних країнах. Абсолютизація класового підходу в політиці обмежувала можливості більш поглибленого пізнання політики, її практичного застосування, що і позначилося на історичних долях колишніх соціалістичних держав.

Перед. стаття Слід. стаття

Короткий опис статті: марксизм і сучасність Марксистська теорія, теорія політики, Марксистска політика

Джерело: Марксистська теорія політики

Також ви можете прочитати