На вулиці Городоцькій, 38 у Львові, за непримітними дверима ховається простір, де панує особлива тиша. Це Львівський муніципальний театральний, художньо-дослідницький та освітній центр «Слово і голос» — один з найунікальніших театрів України, який змушує по-новому поглянути на саме поняття театру.
Якщо ви шукаєте яскраві декорації, масові сцени або розважальні постановки, можливо, вам не сюди. Хоча якщо ви любите експерименти й свіжий погляд на все, «Слово і голос» вас вразить. Це місце для тих, хто готовий зануритися в глибини традиції, відкрити для себе силу людського голосу і пережити театр як духовний досвід. І в цьому його унікальна цінність.
Львівський театр «Слово і голос» був заснований у 2010 році, але його історія розпочалася значно раніше. З 2003 по 2010 рік в рамках театру імені Леся Курбаса, а згодом як окремий проєкт, існував Мистецький центр «Майстерня пісні», створений співачкою Наталією Половинкою та режисером Сергієм Ковалевичем.
«Майстерня пісні» стала тим зерном, з якого виріс «Слово і голос». Саме там формувалася унікальна методологія роботи з голосом і традицією, яка згодом стала основою нового театрального центру. Імпульсом до створення окремої інституції стала необхідність закладення в Україні школи живої традиції — простору, де закони традиції пізнаються і втілюються на території сучасного театру.
Засновниця та режисерка театру — Наталія Половинка. Вона стала відома як співачка, актриса театру та кіно, режисерка, педагогиня. Вона навчалася музики в Державній консерваторії ім. М. Лисенка у Львові (клас проф. Марія Тарнавецької), театру — у Єжи Гротовського в Workcentre в Понтедері (Італія), режисерів КЛІМа й Сергія Ковалевича. Її знання лягали в основу та філософію всього центру, вони відчуваються у кожній виставі та кожному незвичному перфомансі.
«Слово і голос» — це не класичний театр у звичному розумінні. Тут формується унікальна координатна система зі школи, художнього дослідження й театру. Умовно основу складають:
Філософія театру глибока і складна. За словами режисера Сергія Ковалевича, унікальність їхньої праці пов'язана з проблемами слова та голосу. Він вважає, що для сучасного світу, обумовленого інформаційним середовищем та ризикам втратити поняття слова та голосу як природно даного способу зв'язку людини з Богом, зі світом, з іншою людиною — це одна із можливостей розвитку, освіти, новий художній ресурс для театру.
Репертуар «Слова і голосу» унікальний і специфічний. Ось декілька останніх вистав:
До речі, 10 квітня театр буде виступати в Києві — «Земля-Пісня». Це музично-театральне дійство, у якому головною дійовою особою виступає Українська Пісня. Співачки в імпровізації будуть виконувати найдавніші народні пісні з усієї України. Театр «Слово і голос» створює простір, де зникає межа між сценою і залою, між виконавцями та тими, хто слухає — а ця вистава це ще раз доведе.
Одним з найважливіших проєктів центру є міжнародний театральний фестиваль Традиції «ДРЕВО», який розпочався у 2016 році та відбувається щорічно (окрім 2022 року).
Фестиваль збирає носіїв традиції з усього світу: театри з Польщі, Франції, Португалії, Корсики, знамениті режисери, музиканти, співаки. Це простір, де традиція проявляється не як музейний експонат, а як жива сила, що народжується тут і зараз. Учасниками фестивалю були Міжнародний інститут імені Єжи Гротовського (Польща), ансамбль «Древо» з Крячківки, курдський співак Kazo, режисери Валерій Більченко (Німеччина), Ярослав Фрет (Польща) та багато інших.
Отже, Львівський театральний центр «Слово і голос» — це унікальне явище в українському культурному просторі. Це не театр у класичному розумінні, а простір для художнього дослідження, школа живої традиції та місце, де слово та голос повертають свою первісну силу. Якщо ви готові до глибокого, неквапливого занурення у світ традиції, якщо вас приваблює експериментальний театр і ви цінуєте силу людського голосу — це місце варте вашого відвідування. «Слово і голос» — це не про споживання культури, а про співучасть у чомусь важливому і вічному.
